Євгеній Змеул: Процедура оскарження податкових повідомлень-рішень у рамках проведення Всеукраїнського тижня права

У рамках проведення Всеукраїнського тижня права начальник юридичного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Євгеній Змеул в інтерв’ю телеканалу ТТV розповів про процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень.

Так, якщо платник податку вважає, що податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання і тому не згоден із податковим повідомленням-рішенням, він має право оскаржити його в адміністративному порядку згідно з ст.56 ПКУ або до суду. При цьому рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, вже не може бути оскаржене в адміністративному порядку.

Зважаючи на строки давності, визначені ст.102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення (п.56.18 ст.56 ПКУ). З урахуванням змісту ст.102 ПКУ цей строк становить 1095 днів з дня отримання платником податку оскаржуваного рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас п.56.19 ст.56 ПКУ передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 ст.56 ПКУ.

Отже, п.56.19 встановлює місячний строк оскарження податкових повідомлень-рішень з дня, що наступає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

У свою чергу абз.1 ч.4 ст.122 КАСУ передбачено, що у випадку коли законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п.57.3 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. За змістом п.56.17 ст.56 ПКУ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

Отже, сума грошового зобов’язання не вважається узгодженою, у разі проведення платником податків процедури оскарження податкового повідомлення – рішення впродовж наступних 10 календарних днів після його отримання в адміністративному порядку або суду.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст.56 ПКУ). Інакше у платника податків виникає податковий борг і йому направляється податкова вимога відповідно до ст.59 ПКУ, що дає право податковому органу на подальший арешт активів (податкову заставу) платника та примусовий їх продаж з метою погашення податкових зобов’язань.

Слід зазначити, що відповідно до статті 19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення як правовий акт індивідуальної дії оскаржується до адміністративного суду у строки, визначені п.56.18 ст.56 ПКУ, та у порядку, передбаченому КАСУ.